Мирослава Павлишин 22.05.2020

Медалі Василя Масютина з портретами історичних постатей України опинилися на Батьківщині понад п’ять років тому, якраз тоді, коли згадка про них була такою необхідною для процесу національного самоусвідомлення українців.

Давній знайомий майстра, художник і видатний мистецтвознавець Святослав Гординський зауважував: «Масютин палко боронив традицію і своєрідність українського вислову в мистецтві – навіть якби останній був і непопулярний у широкому мистецькому світі. Він вважав, що найважливіше для українського митця – не імітувати те, до чого в нас немає внутрішньої конечної потреби. Ми повинні висловлювати передусім себе, бо «При цій нашій нібито відсталості ми зможемо опинитися одного чудового дня передовими. Коли Європа нас нарешті відкриє як націюю».

На одній із медалей Масютин зобразив Криштофа Косинського (р.н. невідомий – 1593) – гетьмана запорозького козацтва, вождя національно-визвольного повстання 1591-1593 рр. на початковому його етапі.

Криштоф Косинський. Василь Масютин, авторський відлив у гіпсі, 1949 р., d.100 мм.		Криштоф Косинський. Сучасний відлив з бронзи, d.96 мм.

Косинський походив з дрібної української православної шляхти на Підляшші. Його родина мала власний герб («Равіч»), займала державні посади на Підляшші. У 1586 році Криштоф Косинський охороняв дніпровські переправи від ординців. Навесні 1590 року за дорученням королівської адміністрації він займався організацією козаків для оборони Поділля від татар. У 1590 році уряд Речі Посполитої підтвердив право Косинського на володіння маєтностями Рокитне і Ольшаниця (Вільшаниця). Але ці маєтності були фактично захоплені князями Олександром Вишневецьким і Янушем Острозьким, що стало приводом для збройного виступу Косинського. Вже в серпні 1591 року він на чолі повсталих козаків зайняв Пиків, пізніше – Білогородку, Чуднів, Білу Церкву, Переяслав; їм присягли на вірність жителі (насамперед козаки) Канева, Корсуня, Переяслава, Черкас, Богуслава тощо. Невдовзі майже вся Київщина і Брацлавщина опинилася під контролем повстанців Косинського. Рух поширився на територію Волині й частини Поділля. 2 лютого 1593 року у битві під П’яткою повстанці зазнали поразки і вклали компромісну угоду, за якою Косинський мав скласти гетьманські повноваження. У травні 1593 року він загинув, зробивши спробу на чолі загону козаків оволодіти Черкасами, де перебував Олександр Вишневецький з військами. (Далі буде…)

Цит.: Білокінь С. Василь Масютин. – образотворче мистецтво. К.,1992.